HOME
NEWS
SIBERIANS
PUPPIES
PHOTO
ABOUT BREED
CONTACT

 

ПРО ПОРОДУ | ABOUT BREED

А НАСКІЛЬКИ РОСІЙСЬКИЙ СИБІРСЬКИЙ ХАСКІ?


Нещодавно на телеканалі «Домашние животные» у програмі «Сделано в России» вийшла досить об’ємна передача, присвячена походженню сибірському хаскі. Основною думкою випуску стало твердження, що ця порода хоч і була зареєстрована 1930 року в США, але насправді є російською. Дозволимо собі не погодитись із такими безапеляційними судженнями. Поза всяким сумнівом уся територія Сибіру належить до Російської Федерації, а чукотська їздова собака, яка послужила основою для виведення сибірського хаскі, також має російську «прописку». Перші собаки, які згодом розвинулися в породу сибірський хаскі, були імпортовані на Аляску Уільямом Гусаком в 1908 році саме з Сибіру, тобто з території Російської імперії. Хоча заради історичної справедливості треба сказати, що в ті часи Чукотка не була частиною Росії. Чукотський народ зчинив такий спротив намаганню росіян підкорити півострів Чукотка та приєднати його до складу Російської імперії, що до революції ця земля так і не стала юридично частиною Росії. Після ста років війни чукчі вибороли своє право жити самостійно і в 1821 році між Росією та чукчами був просто укладений мирний договір. Тубільці й надалі жили самостійно за своїми звичаями як окремий народ. Остаточно Чукотка була приєднана до Росії тільки за радянської доби. Тому лише з певною мірою умовності можна стверджувати, що 1908 року Гусак ввіз на Аляску предків сибірського хаскі з Чукотки, тобто з Росії. За логікою авторів телепередачі можна стверджувати, що сибірський хаскі виведений в Україні, тому що в Інтернеті зустрічається інформація про українське етнічне походження Уільяма Гусака, якого насправді звали начебто Ілля Гусак. Однак жодних достовірних фактів в обґрунтування цієї версії не наведено, тому це викликає хіба що іронічну посмішку.
Справжні шанувальники породи сибірський хаскі повинні бути вдячні американським селекціонерам за копітку працю по створенню, закріпленню і визнанню породи. Адже в той час, коли на історичній батьківщині нікому й на думку не спадало бодай в якийсь спосіб «легалізувати» чукотську їздову, американці відразу гідно оцінили імпортованих собак, хоч спершу і називали їх глузливо «сибірськими щурами» за невеликі розміри. Однак відразу після зміни «домівки» собаки продемонстрували виняткові їздові властивості, а грамотна селекція дозволила вивести на їх основі нову породу сибірський хаскі, яка й була зареєстрована в 1930 році. Велику участь у створенні породи зіграла людина-легенда Леонард Сеппала. А чукотська їздова, хоч і надала основний біологічний матеріал для роботи над породою, як це не прикро, й досі, тобто майже через сто років, не визнана провідною Міжнародною кінологічною організацією - FCI. Те саме можна сказати й про інші північні породи: якутську лайку, ненецьку оленегонну собаку тощо. На нашу думку, обґрунтовано про походження сибірського хаскі написав сербський вчений Маріо Бауер. «Сибірська їздова лайка на початку 20 ст. попала на Аляску разом з золотошукачами. Собака показала надзвичайну витривалість і дивовижну непримхливість до умов. Американці оцінили ці дивовижні якості сибірської лайки, дещо посилили їх шляхом схрещування з іншими породами собак і вивели породу хаскі». Цитовано за книгою Бауэр М. Всегда рядом. Книга о собаках. -Загреб.. 1985.-С. 101. Отже, виведення породи вже на американському континенті таки було.
Присутність у назві породи слова «сибірський» цілком достатньо для підкреслення історичного походження породи, а висновок про те, що сибірський хаскі насправді створений в Росії – явно помилковий. В кінології – це не єдине непорозуміння з російськими породами. Наприклад, здавалося б російською породою є «російський хорт». Хто не захоплювався псарнями дворян у дореволюційній Росії, сценою полювання в романі Толстого «Війна і мир», описом здичавілих хортів у садибі поміщика Листницького в романі Шолохова «Тихий Дон»? Начебто все очевидно. Якщо хаскі називаються сибірськими, то російський хорт – національне надбання саме Росії і тільки Росії, як акіта-іну в Японії, а боксер – в Німеччині. Однак я пережив справжній шок, дізнавшись що нині діючий стандарт російського хорта зареєстрований в FCI за поданням …….!!!!! італійських заводчиків???!!!!! Хорт же російський, при чому там можуть бути італійці. Але це саме так, а не інакше. Ця обставина нагадує й історію появи породи сибірського хаскі. Часто щось унікальне не цінується на історичній батьківщині, аж допоки цим не скористаються в іншій країні. Так сталося й з сибірськими хаскі: щоб розвинутися в самостійну породу (та ще в яку) собакам довелося залишити свою історичну батьківщину, а на останній їм жилося непереливки, особливо в 30-ті роки минулого століття, коли комуністична влада ввела свою класифікацію північних собак, не залишивши там місця для їздових, яких заборонили годувати рибою і відверто винищували, прив’язуючи по селах до жител і розстрілюючи з вогнепальної зброї, що призвело до різкого зменшення поголів’я, котре свого часу послужило основою для виникнення сибірського хаскі.
Насправді історія походження породи сибірський хаскі дуже повчальна:
ТРЕБА ЦІНУВАТИ СВОЄ ХОРОШЕ, ЩОБ НИМ НЕ СКОРИСТАЛИСЬ ІНШІ!

 

 

2016© WEB-Design: Bolotova Svetlana
At use of materials of a site, the reference to a resource is obligatory